Шахед – це ударний дрон типу літаюче крило, який атакує ціль шляхом самопідриву. Після виконання він не повертається на базу, тому належить до класу дронів-камікадзе.
Термін «Шахед» походить з іранської мови. Під цією назвою випускається лінійка іранських військових дронів-камікадзе. З 2023 року Росія почала виробництво власних дронів такого ж типу, але під назвою Герань-2. Платформи Шахед 136 і Герань-2 – це одне і те ж. Дані апарати використовуються на війні проти України. У реальних бойових умовах БПЛА оцінюють не “за паспортом моделі”, а за тим, яку роль він виконує в сценарії атаки або перевантаження оборони - саме так працює логіка використання дронів у військовий час.
https://youtu.be/odvv_kvx3Ds
Платформа Шахед-136 використовується вже досить довго. Тому її характеристики відомі. Зверніть увагу, що різні модифікації БПЛА можуть мати інші характеристики. У таблиці нижче наведемо основні та поширені параметри та їх значення
Shahed – це дрон, який за габаритами більший, ніж багато розвідувальних апаратів. Але розмір Шахеда залишається відносно компактним, що полегшує його транспортування та запуск. Трикутне крило з розмахом 2,5 м має велику площу. Це дозволяє БПЛА планувати протягом тривалого часу. У такому режимі польоту він не витрачає паливо, а значить збільшується його дальність польоту.
Дальність польоту – один з найнебезпечніших параметрів. Він може пролетіти понад 2 000 км, а це означає:
запуск можливий з віддалених районів, які не доступні для розвідки та ураження;
приліт може бути глибоко в тилу.
Швидкість Шахеда 150-190 км/год здається великою. Але це тільки якщо мова йде про наземний транспорт. Для авіації це порівняно мала швидкість. А для ударного дрона в багатьох місіях це може бути перевагою.
Невелика швидкість підвищує маневреність апарата, що дозволяє йому краще огинати перешкоди у вигляді рельєфу і будівель. Також це ускладнює виявлення технічними засобами – багато радарів розраховані на фіксацію швидких цілей.
З іншого боку, невелика швидкість підвищує ймовірність ураження. Адже повільну повітряну ціль легше збити, ніж швидку. Але це можливо тільки після візуального виявлення БПЛА. За допомогою засобів з автоматичним наведенням, наприклад, ракет, збити буде складно, оскільки такі повільні цілі вони можуть пропускати.
Shahed 136 оснащується поршневим двигуном. До його переваг належать:
проста конструкція;
легке обслуговування;
невелика вартість;
невелике споживання палива;
масовість виробництва.
Однак є й мінуси. По-перше, двигун не дуже ефективний. Однак можливість планування та економії палива дозволили не знижувати дальність польоту через цей недолік. По-друге, він дуже гучний і це реальний мінус.
Акустична фіксація Шахеда відбувається зазвичай задовго до його візуального виявлення. Від цього звуку і з'явився ще один народний термін для позначення таких дронів-камікадзе – «мопед».
Вага Шахеда становить понад 200 кг. Сюди включені корпус, паливо і бойова частина – зазвичай до 50 кг. Це досить велика маса, тому вона робить цей апарат руйнівним. Навіть якщо влучання в ціль буде неточним, результат може бути критичним.
Як видно, Shahed-136, характеристики якого наведені вище, показують, що цей дрон простий і не технологічний. Однак це використовується як перевага, адже для виробництва такого БПЛА не потрібно багато бюджету, матеріалів, складних компонентів. Тому він може виготовлятися великими партіями.
Виділяють крейсерську і максимальну швидкості. Крейсерська швидкість Шахеда становить близько 150 км/год. На цій швидкості він пересувається більшу частину польоту і підлітає до місця атаки. У цьому режимі двигун витрачає мало палива і це дозволяє йому долати великі відстані.
Максимальна швидкість Шахеда становить близько 190 км/год. У такому режимі двигун витрачає багато палива. Він використовується на фінальних етапах атаки або під час пікірування.
Те, з якою швидкістю летить Шахед, робить його найбільш небезпечним. Більшість радарів не здатні визначити
Шахед як загрозу і фіксують його як сторонній предмет. Особливо це стосується застарілих моделей засобів виявлення. Навіть сучасні радарні установки можуть не виявити такий БПЛА, якщо будуть перевантажені іншими цілями. Системи самонаведення ракет ППО також не можуть визначити повільну ціль.
Ситуацію погіршує те, що Шахед часто літає низько. Радари та навігація засобів ураження не розраховані на роботу на такій висоті. Тому можуть пропустити ціль.
Роботу ППО ускладнює та економічний фактор. Невигідно збивати дорогою, технологічною ракетою дешевий, повільний БПЛА. Тому ППО доводиться призначати більш пріоритетні цілі в той час, як Шахеди проходять повз.
Як уже було зазначено, Шахед-136 – це не окремий БПЛА, а платформа, яка постійно еволюціонує. При зовнішній схожості різні апарати можуть мати різне оснащення, можливості та характеристики. Дрони модернізуються і підлаштовуються під запити збройних сил, тактичних і стратегічних ситуацій, що змінює сценарії їх використання і способи боротьби з ними.
Через невеликий розмір, низьку швидкість і висоту польоту, дрон Шахед важко виявити. Це завдання ускладнюється ще й тим, що тепер він може бути пофарбований у різні кольори та мати різні покриття.
Як очевидно, повітряну ціль виявляють з землі та бачать її на тлі неба. Тому нижня частина БПЛА може фарбуватися в різні кольори – чорний, сірий, блакитний, синій. Це дозволяє йому маскуватися в нічному або денному небі, перед хмарами, в міській забудові та на інших фонах. Верхня частина БПЛА може мати покриття для маскування на тлі землі залежно від типу місцевості, ландшафту і сезону. Це ускладнює його візуальне виявлення за допомогою іншого літального апарату.
Крім того, дрон може мати спеціальне покриття, яке ускладнює його не візуальне, а теплове або радіолокаційне виявлення. Звичайно, він від цього не набуває можливості «стелс», але стає ще більш невидимим.
Спочатку Шахед – дрон «сліпий». Він летів за заздалегідь заданим маршрутом і не «бачив» того, що відбувається навколо. Тепер стали з'являтися моделі, які оснащуються камерою. Вони передають відео-трансляцію оператору, який залежно від картинки може коригувати політ. Це покращує наведення на ціль і дозволяє змінювати маршрут залежно від ситуації.
Це зробило Шахед більш гнучкою зброєю. При установці камери, крім ударної місії, яка раніше була єдиною,
Шахед може:
фіксувати позиції ППО та облітати їх;
фіксувати результати ударів іншої зброї;
виконувати розвідку.
Шахеди можуть оснащуватися боєприпасами, які не тільки вибухають при попаданні БПЛА в ціль, але і:
вибухають через деякий час після падіння БПЛА;
вибухають при наближенні техніки, людей;
скидаються на землю під час польоту дрона.
Це робить апарат не простим літаючим боєприпасом, а більш функціональною зброєю, яка здатна завдати більше шкоди. Поразці піддаються співробітники спеціальних служб, які виїхали на місце падіння, а також звичайні мирні люди, які опинилися поруч. Відстрочені скинуті міни можуть опинитися в будь-якому місці на маршруті польоту дрона, тому це чинить психологічний тиск на мирне населення.
Останнім часом у новинах часто з'являється інформація про використання реактивних Шахедів. Цей апарат є логічним продовженням розвитку платформи Шахед-136, тому дотримується ідей дешевизни та простоти конструкції.
Основна відмінність – тип мотора. Звичайний недорогий і простий поршневий двигун з гвинтом замінений на складний і швидкий турбореактивний. Це значно підвищує швидкість Шахедів, яка досягає 400-600 км/год. А також це усуває специфічний звук мопеда. Реактивний мотор також має недолік – дальність польоту такого дрона значно менша, ніж поршневого.
Попри те, що швидкість значно підвищується, це не полегшує роботу ППО. А саме:
реактивний Шахед також летить на низькій висоті, це ускладнює його супровід;
скорочується вікно для атаки – час від виявлення до ураження цілі набагато менший, для атаки ППО рахунок іноді може йти на секунди;
відсутній характерний мопедний звук, а відповідно зникає можливість заздалегідь акустично фіксувати дрон, що допомагало при виявленні.
Встановлення реактивного двигуна на дрон також змінює сценарій його використання. Якщо поршневі Шахеди виконували роль перевантаження ППО, брали кількістю, то реактивні роблять ставку на швидкість, раптовість завдання удару. Вони не замінюють повністю поршневі Шахеди, але можуть використовуватися разом з ними.
Шахед-136 постійно еволюціонує. І його розвиток відбувається не тому, що відбуваються якісь технологічні відкриття. Він поліпшується залежно від отриманого досвіду і потреб в тому чи іншому сценарії використання.
Кожен запуск Шахедів – це досвід, який приймається та аналізується. Після практики стає зрозумілим, які маршрути краще вибирати, які швидкісні режими, висоти та ешелони дають більше шансів на прорив, в яких точках ППО працює швидше.
Навіть падіння дрона не вважається провалом операції. Цей досвід використовується та оцінюється те, в якому місці, з якою швидкістю, за допомогою якої саме зброї було здійснено збиття. Всі отримані відомості використовуються для розвитку платформи Шахед-136.
Оскільки Shahed drone – недорогий апарат, противник може використовувати його для «прощупування» ППО. Навіть якщо він буде збитий, це не завдасть серйозної шкоди всій операції. Такі БПЛА використовуються для визначення:
локацій ППО;
типів знарядь і засобів виявлення;
часу реакції ППО;
часу, коли ППО найменш активна.
Отримані дані використовуються для побудови маршрутів у майбутніх місіях, а також можуть застосовуватися для зменшення можливостей виявлення БПЛА.
У міру використання Шахед може отримувати різні технічні модифікації. Залежно від отриманого досвіду змінюються:
матеріали, колір, тому те, як виглядає Шахед, завжди може відрізнятися;
способи управління – ручне, автоматичне;
навігаційна електроніка;
озброєння та ін.
Кожне поліпшення не є технічно інноваційним. У більшості випадків – це давно відома технологія. Однак кожне нововведення робить БПЛА більш живучим, невидимим і небезпечним.
Технічне вдосконалення також дозволяє використовувати Шахед по-різному. Якщо спочатку це був просто літаючий боєприпас, який летить за заздалегідь встановленим курсом, то тепер він може виконувати різні інші операції, а саме:
проводити розвідку за допомогою камери;
змінювати курс залежно від ситуації та для вибору цілі;
виконувати відкладену детонацію;
виконувати дистанційне мінування.